Я така маленька(с)

Два-в-Одному

2007-05-07T18:43:26Z

ЕМО кіди заполонили моє місто.
Людські емоції вириваються у середовище,
Перетворюючись на чорний олівець для очей,
Сумний вигляд та субкультурний одяг.
Вони є, навіть, у моєму улюбленому парку.
Сидячи на лавці - пишу.
Мою увагу превертає представник цього класу,
Який прямує до мене...
Говоре:"Нарисуй меня".
"Я не вмію малювати".
"Всёровно нарисуй".
Малюю жирний усміхнений смайл...\

Чому люди так змінюються?
Багатьох знайомих я не можу ані зрозуміти, ані впізнати.
Мода диктує стиль...
Стиль підписується під модою...
Я старію.....можливо.....
Дорослішою......можливо......
.....Дурнію......але скорше.....
....СУМУЮ....
///////////////////////////////////////////////////////
Емо кіди заполонили моє серце/

П"ять "Z"

2007-05-07T18:41:49Z

Речетатив слів
Аморфна сполука серця
Все б"є по голові
Думки
Про майбутнього принца..
Піднятись з висоти
Оцінити
Сутність стратегічного
Об"єкту
Мого розуму
Суму
Це як сполука гідрогену
Я не хімік
Але мене це бентежить
Головна ціль
Zнищити
Zлетіти
Zаглибитись
Zрозуміти
...........................
Zамовчати/

Батько Хмель (Київ)

2007-05-02T20:12:55Z

Славко, оцей пам"ятник я шукала у вашому Київ-сіті :)
Гарно відредагований???
Отак - в мене працює!!
Єх не працює, ну і фіг з ним(((

Фака Маза

2007-05-02T18:13:45Z

У мене горе! Я розбила свій фотик!!! Нікон, хай зберуть тебе по частинам Янголи! Амінь..

Шось не вдуплю як картинки закидати, мо хто підскаже???

Міріади Крапок

2007-04-27T19:06:49Z

Розчинене вікно
Прохолода нашого життя
Об"єктом споглядів
Є Всесвіт.
Заплющити очі
Повернутися у мрії
Заглибитися у сон
Від запаху м"яти
Холоне у горлі
Сферичні об"єкти
Палахкотять міріадами
Крапок
Це - світлячки.
Дим від цигарки
Полинув у Всесвіт
Заглибившись у легені
Зірок/

Жити - круто!!!

2007-04-26T19:57:02Z

Все, що тобі потрібно - це правда. Але не щоденна, яка вгризається в очі, шматуючи тіло і дух, не та, що плаває на поверхні, як шматок лайна, а якась інша - потаємна, прихована за діями і бездіяльністю, за хаосом днів, за світлом вікон. Причому озвучити цю правду повинен хтось зовні. Біда лише, що той хтось теж чекає на одкровення від іншого, а інший - від ще іншого… Так ми і помираємо, не дізнавшись найголовнішого, не почувши чогось вкрай важливого, бо ж єдина інколи доступна нам правда - це смерть…
Гриць ГРАНЧАК "Жах на вулиці В'язнів"